Скрипт (script з англ. сценарій) — це невелика програма, яка послідовно виконує список однотипних завдань. Простими словами, скрипт — це автоматизація якогось рутинного процесу: замінити у статті дефіси на тире, лапки (“”) на ялинки («»), підготовка файлів сайту для завантаження на сервер та багато інших.
Написати скрипт можна будь-якою мовою, якщо він підтримує опис інструкцій у вигляді послідовності дій, тобто алгоритмів:
- Відкрити сайт X.
- Натиснути кнопку Y.
- Зачекати N секунд.
- Закрити сайт і таке інше.
За схожими сценаріями працюють актори, кухарі, заводи. Кожен з них виконує послідовність дій, будь то рецепт страви або технологія експлуатації верстата. Цю послідовність дій можна описати у переважній більшості мов програмування.
Ось тільки називати мову скриптовою тільки тому, що нею можна писати сценарії, не можна. Є й інші критерії:
- Найчастіше інтерпретується, а не компілюється – перекладається машинною мовою під час запуску, а не попередньо.
- Типізація зазвичай динамічна: тип даних може будь-якої миті змінюватися, і визначатися під час компіляції.
- Він більш високорівневий – більше зрозумілий людині, ніж комп’ютеру.
Які бувають типи скриптів?
Скрипти та мови для їх написання можна розділити на такі типи:
- Консольні чи командні — Bash, PowerShell.
- Розширювальні або вбудовані — JavaScript, Lua, VBA.
- Макроси або скрипти графічного інтерфейсу — залежить від програми.
- Універсальні — Python, PHP, JavaScript.
Якими мовами не можна писати скрипти?
Скрипти не можна писати на:
- R – він використовується лише для аналітики даних.
- SQL – призначений лише для запитів до баз даних.
- MATLAB – лише для математичних обчислень.
- Solidity – для написання смарт-контрактів.
Ці мови створювалися для вирішення конкретних завдань і у них немає можливостей для написання скриптів. Інакше нічого не завадило б використовувати і їх. Як кажуть, будь-який інструмент це молоток.
Чи це погано? Навпаки, творці вузькоспеціалізованих мов можуть дозволити собі зосередитися на головних можливостях своєї мови та зробити їх справді потужними та зручними. І залежно від складності завдання програміст вирішує — чи використовувати окрему мову, чи достатньо буде мови загального призначення.
Де та ким використовуються скриптові мови?
Мови, що підтримують написання скриптів, використовуються у всіх сферах і для вирішення всіх завдань:
- Розробка під iOS або OS X — Swift.
- Розробка під Android — Java або Kotlin.
- Створення ігор — C # або C ++.
- Веб-розробка — PHP, Python, JavaScript.
- Аналітика — Python, Java, JavaScript.
- Програмування пристроїв – Python, C++.
Формальних обмежень на використання тих чи інших мов у різних сферах немає — можуть бути деякі складності. Наприклад, можна створити програму для OS X хоч на Python, просто вона буде повільно працювати. Можна створити інтерфейс сайту хоч на асемблері — але тут вже повільно працюватимете ви.
Що ж до сценарних мов, їх використовують у спеціальних випадках, наприклад:
- WitcherScript або Lua для написання квесту для гри.
- VBA для створення макросу для бухгалтерської таблиці.
Також не варто забувати і про скрипти — їх теж може писати хто завгодно і для чого завгодно. Наприклад, щоб покращити позиції сайту у пошуковій видачі.
Як скрипти допомагають у SEO?
За допомогою коду можна вирішити будь-яке завдання, якщо дотримано трьох умов:
- Це теоретично можливо.
- Є достатньо часу на написання коду.
- Є достатньо часу на виконання коду.
Змусити скрипт проаналізувати тексти на сайті, переглянути конкурентів, вивчити пошукову видачу, щоб він запропонував кілька відповідних ключів цілком можливо.
Ось ще кілька корисних прикладів:
- моніторинг онлайн сайту;
- аналіз текстів на кількість ключів, їх актуальність, на помилки та інше;
- перевірка швидкості завантаження;
- перевірка оптимізації для людей з обмеженими можливостями;
- аналіз безпеки;
- ведення статистики;
- автопостинг з різних майданчиків;
- аналіз поведінкових чинників;
- збирання даних про користувачів;
- збір даних про конкурентів тощо.
І всі ці скрипти вже кимось написані та давно використовуються в індустрії. Наприклад, за допомогою PageSpeed від Google можна перевірити швидкість завантаження сайту, дізнатися про можливі причини гальмування та зрозуміти, що можна виправити та покращити. Google Analytics дозволяє переглядати статистику відвідувань і стежити за активністю користувачів.
Залежно від вашого знання предметної області та вашої фантазії ви можете вигадати ще якісь скрипти, написати їх або замовити їхню розробку. Це може бути щось нове, а може бути об’єднанням кількох інших скриптів. Наприклад, можна взяти готовий скрипт моніторингу та додати до нього відправлення повідомлень у Телеграм або запуск будь-яких служб відновлення.
Переваги та недоліки скриптів
Переваги скриптів роблять їх ідеальним інструментом для завдань, для яких вони використовуються:
- Їх легко написати, що заощаджує час. Вони невеликі, тому можна особливо не переживати через чистоту коду чи правильну архітектуру.
- Їх не потрібно вбудовувати у цілу систему, щоб виконати якісь дії.
- Не треба турбуватися про кросплатформність коду — скрипти пишуться під певні завдання і запускаються відразу на цільових платформах.
- Гнучкість — можна додати до програми будь-які дії та параметри. А у разі потреби скрипт легко переписується.
Є й недоліки, але в контексті вимог до скриптів вони не мають значення. Наприклад, трохи повільніша швидкість виконання. Умовно кажучи, за допомогою скрипта, який працює одну секунду, ви заощаджуєте годину свого часу. Але замість того, щоб задовольнитись цим, ви вирішуєте витратити ще десять годин, щоб скрипт виконувався за півсекунди.
Як навчитися використовувати сценарні мови
Перший крок – визначитися, навіщо ви хочете цьому вчитися. Щоб автоматизувати невеликі процеси або писати моди до ігор, парсити дані чи створювати мобільні програми? Знаючи відповідь на це питання, ви можете підібрати потрібну мову і спробувати її вивчити.
Важливо! Мова – це інструмент. Підбирайте відповідний для ваших завдань – список був у розділі вище.
Якщо ви сумніваєтеся, вибирайте JavaScript або Python. Це дуже популярні мови, які швидко розвиваються, з них багато навчальних матеріалів та багато вакансій для програмістів. Також вони легкі для освоєння.
Другий крок – вивчіть основні засади програмування. Їх не так багато і вони є спільними (але не завжди ідентичними) для більшості мов. І якщо за кілька місяців ви зрозумієте, що помилилися з вибором, зможете швидко перебудуватися під нову мову.
Третій крок – придумайте кілька невеликих проектів та реалізуйте їх своєю мовою. Чим менше у вас досвіду — тим меншим має бути проект. Не треба будувати Бурдж-Халіфа, якщо ви жодного цвяха у житті не забили. Другий та третій кроки можна поєднувати.
Практикуватися потрібно якнайбільше, а починати — якомога раніше. Теорія важлива, але без практики нічого не варте, тому що програмування — це про вирішення проблем, а не про алгоритми, структури, парадигми та інші розумні слова.
Якщо не можете вигадати цікаві проекти, можете погуглити ідеї для новачків — їх повно для будь-якої мови та рівня володіння ним.
